Пластинчастий рекуператор
Пластинчасті рекуператори набули широкого поширення у побутових системах, а й у більшості припливно-витяжних установках.
У пластинчастому рекуператорі нема рухомих частин. Він є теплообмінником, в каналах якого рухаються потоки повітря з приміщення і з вулиці. Влаштований пластинчастий рекуператор таким чином, що в процесі функціонування окремі канали чергуються: витяжні потоки контактують із припливними та навпаки.
Площа контакту між окремими потоками у разі пластинчастими теплообмінниками є відносно великою, що забезпечує високу ефективність їх роботи.
Плюси:
- простота конструкції;
- щодо невисока вартість;
- мінімальне змішування потоків повітря;
- щодо малі габарити.
Мінуси:
- висока ймовірність утворення конденсату;
- в холодну пору року можливе промерзання, хоча це вирішується додатковим переднагріванням, коли на вході встановлюється невеликий ТЕН;
- не найвищий коефіцієнт корисної дії.
Роторний рекуператор
Особливість пристрою роторних рекуператорів у тому, що у їх конструкції, що з назви, присутні ротори.
Вісь обертання ротора у рекуператорі збігається з напрямками руху повітря. Вона розташована так, що одна частина (половина) ротора знаходиться у зоні витяжки, а друга – у зоні припливу. Ротор при цьому не є суцільним, частіше він представлений сукупністю з'єднаних пластинок. У побутових роторних рекуператорах повітря проходить між ними вільно, буквально проникає крізь ротори.
Плюси:
- Високий коефіцієнт корисної дії. Він сягає 70-85%;
- передача вологи. Це важливо для приміщень, де рівень вологості постійно підвищений або знижений.
Мінуси:
- складність конструкції;
- неможливість використання у приміщеннях малої площі;
- змішування потоків повітря.
Рекуператор із проміжним теплоносієм
Загалом такі рекуператори – це системи із двох теплообмінників. Один встановлюють у припливній, інший – у витяжній схемі вентиляції. Вони з'єднуються за допомогою трубопроводів. Це не зовсім побутовий тип, проте у великих будинках рекуператори із проміжними теплоносіями можуть використовуватись.
Суть роботи в наступному: у холодну пору року повітря нагрівається за допомогою теплоносія. Він передається в припливний контур, нагріває свіже повітря та повертається у витяжну частину системи.
Обмежень на відстані, на які може переміщуватись теплоносій, практично немає.
Плюси:
- можливість встановлення для рекуперації у великих будинках;
- як теплоносій виступає безпечна рідина. Часто це вода чи розчини гліколей;
- можна доповнити рекуператором із проміжним теплоносієм діючі системи вентиляції.
Мінуси:
- неможливість використання для встановлення в малих приміщеннях через практичну недоцільність;
- низький коефіцієнт корисної дії, проте його можна компенсувати за допомогою установки додаткового насоса для впливу на швидкість руху теплоносія.
Камерний рекуператор
У рекуператорах такого виду як передавальної тепло поверхні виступає стінка камери. За допомогою спеціальної заслінки регулюється рух повітря. Витяжний потік проходить через половину камери і нагріває її, а припливний рухається по інший, забираючи тепло. Обертання заслінки забезпечує циклічність процесу обміну теплом.
Плюси:
- коефіцієнт корисної дії – 70-80%;
- можливість керування положенням заслінки.
Мінус один, але він суттєвий. Це висока ймовірність змішування потоків повітря через наявність рухомих елементів у конструкції.
Фреонові рекуператори
У таких рекуператорах реалізовано принцип роботи, що базується на двох фізичних явищах. Йдеться про зміну агрегатного стану різних за щільністю речовин та їх взаємодію. Найпростіший приклад – рідкий холодильний агент та повітря.
Фреонові рекуператори працюють таким чином: між потоками повітря розташовані спеціальні трубки кільцеподібного виду, в яких міститься рідина, що охолоджує (холодильний агент). Потік повітря, що виходить, повинен бути нижче, ніж потік припливного, взаємодіяти при цьому з нижньою частиною трубок. У них є рідкий холодильний агент. Він остуджує тепло витяжного потоку, закипає, піднімаючись у ділянку припливу. Там агент обмінюється теплом із повітрям, а в результаті конденсації повертається у нижні частини трубок.
Плюси:
- хороше значення коефіцієнта корисної дії – 65%;
- малий рівень шуму, що видається;
- простота конструкції.
Мінуси:
- тепловий обмін не відбувається за умови різкого або надто повільного нагрівання;
- використання фреону зношує трубки, у міру експлуатації вони втрачають міцність.