Жива і мертва вода

Жива і мертва вода - міф чи реальність?

Жива і мертва вода — це не лише казкові образи, а й реальні рідини, які отримують за допомогою електролізу. Цей процес відбувається у спеціальних приладах — активаторах, де вода розщеплюється на іони з позитивним і негативним зарядом. Під дією струму навколо катода утворюється католіт — лужна "жива" вода, а навколо анода — аноліт, кисла "мертва" вода. Таку воду можна приготувати вдома, але замінювати нею звичайну питну не варто. Давайте розберемося, що це за явище і наскільки воно корисне.

У повсякденному розумінні "жива" вода — це чиста вода без шкідливих домішок, з оптимальним складом мікроелементів, а "мертва" — та, що шкодить здоров’ю. Якщо ви хочете покращити якість води, найпростіший спосіб — використовувати фільтри для пиття. Це доступний і перевірений метод зробити воду безпечною і смачною.

Звідки взялися поняття "жива" і "мертва" вода?

Терміни "католіт" і "аноліт" вперше з’явилися в НДІ природного газу в Ташкенті. Вчені проводили електроліз і спочатку вважали ці рідини непотрібними побічними продуктами. Але згодом експерименти показали: католіт прискорює регенерацію тканин і стимулює ріст рослин, а аноліт ефективно знезаражує поверхні та ґрунт. Так почалися дослідження їхніх властивостей, які породили безліч суперечок і міфів.

Застосування "живої" води

Католіт — це лужна вода з pH вище 7, що має біостимулюючі та загоювальні властивості. Вона безбарвна, з легким лужним присмаком, без запаху. Завдяки своєму складу її застосовують у різних сферах:

• як антибактеріальний розчин;
• для стимуляції росту рослин;
• як активатор імунітету;
• у якості антиоксиданту.

"Жива" вода може давати приплив енергії, підвищувати тиск і покращувати обмін речовин. Її використовують для догляду за шкірою: вона регенерує тканини, підвищує еластичність і навіть допомагає розгладити дрібні зморшки. У косметології католіт застосовують проти лупи і для лікування шкіри голови, а в медицині — для загоєння опіків, ран і трофічних виразок. Проте пити її постійно не рекомендується — це може порушити кислотно-лужний баланс організму. Для підвищення pH звичайної води краще використовувати пом’якшувачі.

Цікавий факт: Після католіту часто хочеться пити, і спрагу краще втамовувати підкисленим чаєм або морсом через особливості pH цієї води.

Як використовують "мертву" воду?

Аналіт — це кисла вода з pH нижче 7, злегка жовтувата, з в’яжучим кислим присмаком і слабким запахом. Вона належить до 4-го класу токсичності, тобто безпечна, не викликає алергії чи подразнення. Її головна властивість — потужний знезаражувальний ефект. Аноліт використовують для дезінфекції посуду, білизни, інструментів і приміщень, замінюючи ним хлорні розчини. У медицині він допомагає:

• при профілактиці застуд;
• для лікування ротової порожнини;
• при зниженні тиску;
• для покращення сну;
• при обробці гнійних ран;
• для розчинення каменів у нирках.

Аналіт має протигрибкові та антиалергенні властивості, допомагає виводити токсини і сповільнює ріст пухлин. Але пити його також не варто — це не заміна звичайної води, а радше лікувальний розчин. Для підтримання чистоти води в побуті, наприклад, у басейнах, краще застосовувати фільтри від домішок.

Цікавий факт: "Мертву" воду називають кислотною, і вона дійсно знищує бактерії та грибки, але її дія тимчасова.

Міфи і реальність

Ідея "живої" і "мертвої" води оточена міфами. Багато хто вважає їх чудодійними еліксирами, але наукові дані скромніші: це просто вода зі зміненим pH та іонним складом. Католіт і аноліт можуть бути корисними в окремих ситуаціях, але не замінять чисту питну воду. Для щоденного вживання краще обрати воду, очищену через системи зворотного осмосу, — це безпечніше і простіше.

Часто запитують