Основні показники якості води

Основні показники якості води

Якість води — це те, що впливає на наше здоров’я, побут і навіть техніку. Але як зрозуміти, хороша вода чи ні? Є кілька основних показників, які це показують. Вони підкажуть, чиста вода чи ні, чи пахне вона, кисла вона чи лужна. Розберемо їх простими словами.

Каламутність

Каламутність — це те, наскільки вода прозора. Якщо вона каламутна, у ній є дрібні частинки, наприклад, пісок чи глина. Її вимірюють спеціальним приладом, порівнюючи з еталоном — 1 мг кизельгуру (спеціального порошку) на літр чистої води.

Кольоровість

Кольоровість — це колір води. Чиста вода безбарвна, але буває жовтувата чи коричнева через домішки: залізо, органіку з ґрунту чи стоки. Її вимірюють у градусах за платиново-кобальтовою шкалою: 1 градус — це колір від 1 мг платини в літрі.

Запах

Запах води перевіряють нюхом. Є шкала від 0 до 5: 0 — немає запаху, 5 — дуже сильний. Перевіряють холодну і гарячу воду. Запахи бувають:

• R — рослинні (земля, сіно, квіти);
• G — гнильні (цвіль, тухлі яйця);
• S — хімічні (хлор, бензин).

Якщо вода пахне, це може бути ознакою забруднення.

Показник pH

pH — це кислотність або лужність води. Чиста вода має pH близько 7 (нейтральна). Менше 7 — кисла, більше 7 — лужна. Вимірюють приладами чи тестами з кольором. Кисла вода ржавить труби, лужна — піниться при кип’ятінні.

Жорсткість

Жорсткість — це скільки в воді солей кальцію і магнію. Чим їх більше, тим жорсткіша вода. Вимірюють у мг-екв/літр. Жорсткість буває двох типів:

• Карбонатна (тимчасова) — від бікарбонатів, які зникають при кип’ятінні;
• Некарбонатна (постійна) — від хлоридів і сульфатів, які залишаються.

Жорстка вода залишає накип у чайнику і сушить шкіру.

Лужність

Лужність показує, скільки в воді речовин, які гасять кислоту (наприклад, бікарбонати). Її вимірюють, додаючи кислоту до зміни кольору індикатора. Це важливо для промисловості чи поливу.

Залізо і марганець

Залізо і марганець потрапляють із ґрунту. Вони роблять воду мутною, іржавою і можуть псувати труби, викликаючи ріст бактерій. Їх перевіряють у лабораторії, наприклад, за допомогою аналізу.

Хлориди

Хлориди — це солі з ґрунту чи стоків. Вони роблять воду солонуватою і можуть шкодити трубам. Зазвичай це NaCl (кухонна сіль) чи CaCl₂.

Азот (аміак, нітрити, нітрати)

Ці речовини з’являються зі стоків чи ґрунту. Аміак має запах, нітрити — проміжний етап, нітрати — результат окислення. Високий рівень нітратів небезпечний для пиття, особливо для дітей.

Сірководень

Сірководень дає воді запах тухлих яєць. Він буває в підземних водах і викликає корозію. Його форма залежить від pH: у кислій воді — газ H₂S, у лужній — іони HS⁻.

Сульфати

Сульфати потрапляють із порід чи стоків. Забагато сульфатів шкодить шлунку і бетону.

Двоокис вуглецю

CO₂ змінює кислотність води. При низькому pH — газ, при високому — бікарбонати чи карбонати. Надлишок CO₂ ржавить метал і розчиняє бетон.

Окислюваність

Окислюваність — це скільки в воді органіки, яку можна окислити. Вимірюють у мг кисню на літр. Чим вище показник, тим більше забруднень.

Сухий залишок

Сухий залишок — це те, що лишається після випаровування води при 105 °C. Він показує загальну кількість солей і частинок.

Електропровідність

Електропровідність залежить від солей. Чим їх більше, тим краще вода проводить струм. Вимірюють у мікросіменсах (µS/см). Це швидкий спосіб оцінити солоність.

Чому це важливо? Знання показників допомагає вибрати правильний фільтр, наприклад, зворотний осмос, щоб зробити воду кращою для пиття чи техніки.

Часто запитують