Чи є недоліки води після очищення зворотним осмосом?
Багато хто стверджує, що пити воду після зворотного осмосу чи дистильовану воду шкідливо, бо вона нібито виводить із організму необхідні солі. Чи так це? Щоб спростувати ці необґрунтовані твердження, звернемося до доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ), де наведено наукові дані про вплив дистильованої води та води після зворотного осмосу. Розглянемо недоліки та переваги такої води.
Вступ
В організмі людини вода розчиняє і транспортує поживні речовини, регулює температуру та бере участь у біохімічних реакціях. Ці функції виконує H₂O, а не розчинені солі. Вода з низьким вмістом солей (TDS — Total Dissolved Solids) у нашому дослідженні — це приблизно 10 мг/л (1/100 мг на літр), що характерно для зворотного осмосу.
Дехто вважає, що дистильована вода допомагає при артриті, «вимиваючи» кальцій із суглобів, але водночас вищелачує мінерали з організму, викликаючи їх дефіцит і погіршення здоров’я. Також кажуть, що вода з низьким TDS порушує сольовий баланс. У 1980 році ВОЗ опублікувала неофіційний документ «Про вплив питної води на здоров’я», де рекомендувала мінімум 100 мг/л TDS для уникнення вищелачування. Але в ньому знайшли наукові та медичні помилки.
Мета статті — з’ясувати, чи шкідлива вода з низьким TDS. Ми розглянемо дані про вживання такої води на флоті, свідчення американського Управління з охорони навколишнього середовища (EPA) та інші приклади.
Висновок
Вживання води з низьким TDS — як природного походження, так і після зворотного осмосу — не призводить до шкідливих наслідків для організму. Це підтверджується такими фактами:
- Жодна організація охорони здоров’я не встановила мінімальних вимог до вмісту солей у воді.
- Гомеостаз і внутрішні механізми організму (у здорових людей) контролюють баланс рідин незалежно від TDS води.
- Наукові дослідження не виявили негативного впливу води з низьким TDS на здоров’я.
- Мільйони людей п’ють природну воду з низьким TDS (наприклад, дощову чи талу) без погіршення стану.
Встановлені стандарти питної води
Стандарти питної води аналізували США, Канада, ВОЗ і Європейське співтовариство (EC). Жодна з цих організацій не визначила мінімальні, максимальні чи оптимальні рівні солей у воді.
США рекомендують максимум 500 мг/л TDS, Канада — менше 1000 мг/л, EC допускає до 1500 мг/л («сухий залишок»). EC також вказує рекомендації: мінімум кальцію — 100 мг/л, магнію — 30 мг/л (максимум 50 мг/л), жорсткість — 60 мг/л, лужність — 30 мг/л. Але ці значення не пов’язані з критеріями здоров’я, а є орієнтирами для водопостачання. Кальцій, магній і жорсткість — не ключові показники безпеки води.
Додаткові дані
На кораблях ВМС США десятиліттями використовують дистильовану воду (TDS 1–10 мг/л) без шкоди для моряків. Дослідження EPA показують: дефіцит мінералів виникає через брак їх у їжі, а не через воду. Основне джерело мінералів (кальцію, магнію) — їжа, а не вода.
(WQA — Water Quality Association)
Порадницька консультативна наукова рада
З рецензією докторів Лі Т. Розелла та Рональда Л. Васена
